Довідка:
Майже 60 мільйонів італійців мешкають на Апеннінському півострові. Політичні погляди громадян періодично змінюються, і вони не бояться пертурбацій у політичній структурі країни. Нещодавно на парламентських виборах перше місце посіла націоналістично-консервативна партія «Брати Італії» на чолі з Джорджією Мелоні. Також до уряду пройшла лівоцентристська «Демократична партія». Однак у парламенті присутні й популістичні правоцентристи, як-от Маттео Сальвіні й Сільвіо Берлусконі. Зокрема, як пише BBC, останній вихвалявся близькістю до Володимира Путіна. Тож про те, як висвітлюють російсько-українську війну в Італії та чи використовують проросійські наративи, — читайте далі в матеріалі.
«Я б не сказав, що зміни у відносинах між Італією й Україною будуть радикальними. Італія як член Європейського союзу, як один зі стовпів ЄС (а після виходу Британії комусь треба бути однією зі старших спільно з Німеччиною і Францією) має бути готовою. З огляду на це реноме, вона не може виступати проти України відверто», — пояснює експерт із Центральної та Східної Європи аналітичного центру ADASTRA Євген Мироненко.
Він наполягає, що оскільки Італія — потужна держава, вона мусить допомагати. І вона це робить, зокрема, надаючи військову техніку. Джорджія Мелоні сказала, що завершення війни можливе лише у випадку перемоги України, тому не варто чекати на відхилення від дійсного політичного курсу.
Італійська політика тісно пов’язана з медійними ресурсами. Керівні партії мають свої медіа, через які й поширюють власні ідеї.
«Результати виборів показали, що суспільство поляризоване. Підтримкою України зараз можуть маніпулювати, тому що це дуже гарний інструмент. Але нею маніпулюють у негативному плані. У позитивному плані — як це використовують у Німеччині, Польщі, США — тут такого немає», — доповнює політичний експерт.
З початку повномасштабного вторгнення італійські видання однозначно писали про російське вторгнення.
Однак із плином часу російська пропаганда розпочала наново свою діяльність в італійських ЗМІ.
«Підтримуваний НАТО київський режим ухвалює нові драконівські акти, які ставлять поза законом будь-яку позицію, яка не збігається з державною. Будь-яка така думка вважатиметься зрадою й буде незаконною, навіть піддаватиметься переслідуванням і насильницьким репресіям».
Нічого не нагадує? Здається, звичайна «справжнісінька правда», прописана в методичках кремля, розрахована на російську аудиторію. Проте прочитати це можна не на пропагандистських російських ресурсах, а в італійських ЗМІ! Вишуканим зразком медіа, яке поширює проросійську «істину» в Європі, стало controinformazione.info.
Серед його матеріалів можна також знайти новини про «повну поразку українського ППО (протиповітряна оборона — ред.) та домінування рф на полі бою», а також псевдоекспертну думку про «крах українського контрнаступу». Це видання можна назвати примітивно пропагандистським, що розраховане на підтримку кровожерливих шанувальників війни.
«Усього за шість місяців, з 24 лютого 2022 року, жодна воєнна подія, яку розповсюджували українські ЗМІ та навіть державні органи, як-от Офіс Президента України, не виявилася правдивою, навпаки — усі були майстерно сконструйованими фейками».
Таке пише італійське Sovranità Popolare. На перший погляд, у тезі повністю відсутні аргументи. Однак ні: Sovranità Popolare наводить приклади української дезінформації. На думку авторів, пропаганда «привида Києва» та якась «героїзація військових» зі Зміїного острова повинна змусити італійського читача засумніватися в правдивості українських новин. Ба більше, італійське медіа посилається на американського журналіста Дена Коена, який свого часу працював на Russia Today. Згідно з його розслідуванням, в Україні проводилася широка піар-кампанія, яка фінансувалася США, Сполученим Королівством і загалом блоком НАТО. Кампанія спрямована те, щоб описати «українську армію як праведних, маленьких героїв, які протистоять жорстокому Голіафу — російській армії». Цього березня абсолютно неочікувано його розслідування похвалила речниця МЗС росії Марія Захарова.
Посилаючись на російських пропагандистів і загалом використовуючи російські наративи, Sovranità Popolare вирішила повністю дотримуватися правил російської методички. На завершення автори звинувачують Степана Бандеру в нацистському колабораціонізмі та вбивстві тисяч євреїв і поляків під час Другої світової війни.
Проте навіть великі, шановані видання не можуть похизуватися стовідсотковим захистом від російських вкидів і дезінформації. Так, новим полем бою для російських інформаційних військ, а за сумісництвом — виставковим центром досягнень російської федерації виявилося Corriere della Sera.
«Повідомляємо хороші новини: ціни на зернові й інші сільськогосподарські продукти нарешті впали — і в росії відбувається сплеск виробництва сільськогосподарської продукції, і цього року країна досягне рекордної позначки експорту пшениці». Ось такі гарні новини від італійців для росії: санкцій нема, ізоляції нема, падіння економіки нема. Попереду самі рекорди!
У матеріалі можуть просто засипати Путіна лестощами, видаючи це за професійну журналістику: «Сільське господарство — “таємний тріумф” Путіна».
«Періодично російські наративи з’являються в ЗМІ. Це можна пояснити банальною неуважністю, тому що мені не відомо, щоб якісь проросійські сили масово володіли італійськими медіа, — підсумовує експерт Євген Мироненко. — Звісно, певну частину має Берлусконі, але я б не сказав, що він — відкрито проросійський політик. Або те, що він принаймні намагається це маскувати, адже за політиком стоїть найбільша за чисельністю партія в Європарламенті, тому він не може собі цього дозволити».
Дослідивши італійський медійний простір, можемо сказати, що вагомої політичної сили, яка б відверто виступала за налагодження відносин із росією, у країні немає. Проте це не означає, що Італія повністю вільна від проросійських наративів. З ними можна зіткнутися як на малих ресурсах із вузькою авдиторією, так і на сторінках видань, які знають та поважають не тільки в Італії, а й по всьому світу.
