«Моя москва» в Spiegel і пропагандисти рф у Die Welt: чому німецькі медіа досі безуспішно намагаються зрозуміти росіян

Marina Ovsyannikova, a former Russian state TV journalist who quit after making an on-air protest of Russia’s military operation in Ukraine, sits in a court room prior to a hearing in Moscow, Russia, Thursday, July 28, 2022. Ovsyannikova on Thursday was fined 50,000 rubles ($860) for discrediting the military. Marina Ovsyannikova was charged under a law enacted after the invasion that penalizes statements against the military; those convicted can face up to 15 years in prison. (AP Photo/Alexander Zemlianichenko)

Після майже дев’яти місяців терору України іноземні медіа досі відчайдушно намагаються знайти виправдання «простим росіянам». Тим, хто як мантру повторюють кремлівські наративи про «неонацистів» і самовіддано підкоряються путінським наказам убивати й нищити.

Так, на шостому місяці війни в Україні на сайті німецького видання Der Spiegel з’явився матеріал кореспондента Кристіана Еша під заголовком «Як війна путіна змінила мою москву». Автор німецького видання пише про «свою москву»? Розберімося далі. У матеріалі Еш розповідає про те, як після відвідин знищеної окупантами Бучі повертався додому в росію, де прожив останні 14 років життя. Еш пригадує, як його намагалися перевірити російські спецслужби, і як дивно він почувався в колі цих «незвичних тепер росіян».

Далі Кристіан Еш розповідає про «злочини російських солдатів, учинені проти українських цивільних» та про заяви кремля, мовляв, «усе це постанова західних медіа». «Тобто таких, як я», — каже Еш.

На перший погляд, усе нормально. Автор називає війну війною, а російських солдатів — злочинцями. Однак виникає питання: для чого німецькому авторитетному виданню ретрансляція наративів кремля і внутрішній бруд росіян?

Джерело: AP

Еш розповідає: «Якби ви не знали, що росія веде війну проти України, ви б цього не помітили в москві». Мовляв, літер «Z» та «V» там майже не видно — ні на будинках, ні на авто, а про саму війну — узагалі жодної згадки. Виходить, що путін зі своїми прихильниками — єдині, хто підтримує ці злочини? Видається, ніби автор намагається просунути стереотип «путінської війни». 

Джерело: AP

Таку думку підтримує й аналітикиня та медіаекспертка Наталія Стеблина. Вона звернула увагу на те, що повномасштабне вторгнення росії до України Еш у своєму матеріалі переважно називає «путінською війною» чи «путінською агресією». «Ніби тільки путін зацікавлений у війні. Насправді ж більшість росіян війну підтримують», — наголошує експертка.

У статті Кристіан Еш пише, що раніше до рф було всього «дві години літаком», але тепер «москва стала далеким місцем». Кореспондент Der Spiegel каже, що тепер російські (чит. «путінські») ЗМІ переповнені пропагандою. Зрозумів він це, коли вдома, за звичкою, увімкнув радіо, налаштоване раніше на хвилі «Ехо Москви». «Це був саундтрек мого повсякденного життя в москві», — пише Еш. 

Дійсно, серед європейців побутує думка, що у світі існують російські опозиційні медіа, однак насправді ж вони лише намагаються здаватися такими. Зокрема, у своєму матеріалі Еш називає «Ехо Москви» «форумом ліберальної, опозиційно налаштованої москви», однак медіаекспертка Наталія Стеблина не згодна з таким твердженням.

Джерело: РБК Росія

«У них (“Ехо Москви” — авт.) в ефірах та на сайті постійно фігурували найзатятіші пропагандисти. Та ж Захарова (офіційна представниця мзс рф — авт.). Гліб Павловський (колишній політтехнолог кремля й радник путіна, який пізніше нібито перейшов в опозицію — авт.) перед самим повномасштабним вторгненням також транслював меседжі про те, що Захід образив росію і через це вона має право на вторгнення. Тож «Ехо Москви» теж надавало прокремлівський пропагандистський контент, тільки для більш ліберальної аудиторії. А те, що він подавався поряд із контентом більш якісним, тільки посилювало ефект», — каже Стеблина.

Аналітикиня переконана, що Еш та більшість європейців не розуміють, що в росії не може бути нічого незалежного від держави. Зокрема й медіа. Саме тому, каже Стеблина, російські журналісти теж відповідальні за війну в Україні й теж співучасники цього злочину.

Медіаекспертка також звертає увагу на упереджений добір персонажів Еша, які мають ілюструвати інтелектуальну еліту сучасної росії. 

«Чого вартий тільки Венедіктов (очільник радіостанції “Ехо Москви” — авт.), з якого роблять героя. Насправді він не незалежний журналіст, а “Ехо Москви” — не взірець журналістики», — наголошує Стеблина.

Джерело: AP

Справді, далі кореспондент німецького медіа розповідає про керівника радіостанції Олексія Венедіктова. Еш сам пише про те, що Венедіктов «пив вино з путіним, знав міністрів, дружив із прессекретарем путіна (дмитром пєсковим — авт.) і з керівником пропагандистського каналу RT (маргаритою симоньян — авт.)». То що ж можна очікувати від опозиційного медійника, який найзатятішу пропагандистку кремля дружньо називає «Марго»? 

Джерело: AP

«Як на мене, дуже важливий контекст щодо того, хто така симоньян. Це військовий злочинець! У тексті це просто марго, подружка Венедіктова, головна редакторка RT», — звертає увагу експертка.

Після цього Еш береться порівнювати українців та росіян і знову ретранслює застаріле уявлення російського суспільства про нашу державу: «Кожне покоління росіян має свою Україну. Для людей похилого віку Україна — просто край, де люди розмовляють смішним селянським діалектом і люблять їсти сало… Для молодих росіян Україна — чужа країна. Їх не хвилює, що ця країна прагне зблизитися із Заходом. І вісім років відчуження після анексії Криму у 2014 році залишили на них сильніший слід. Мені здається, що й молоді, й старі погано розуміють Україну».

Далі Кристіан Еш пише про Марину Литвинович — правозахисницю та опозиційну політикиню з цікавим минулим. У молодості вона працювала на кремль як політехнічний лікар, потім на мільярдера Михайла Ходорковського, Каспарова та Ксенію Собчак, яка балотувалася проти володимира путіна у 2018 році на прохання кремля, щоб «пожвавити нудну виборчу кампанію».

Довідка: «Ксенія Собчак — кандидат проти всіх» — таким був лозунг опонентки путіна. Ще перед виборами ходили чутки, що балотуватиметься Собчак за згодою адміністрації путіна, однак колишня журналістка, телеведуча й акторка таку теорію відкинула. Тоді відомий російський опозиціонер Олексій Навальний, якого російська влада запроторила до в’язниці, розкритикував Ксенію Собчак, назвавши її «карикатурним ліберальним кандидатом». Вона у відповідь звинуватила Навального в розколі опозиції.

«Мені 36 років, і я вирішила балотуватися в президенти. Я проти всіх, хто зазвичай цим правом користується. Я хочу повернути можливість проголосувати проти всіх… Коли мені було 18 років, путін став президентом росії. Діти, які народилися того року, уже самі підуть голосувати. Але ж може статися так, що, коли мій син піде на вибори, у списку кандидатів будуть як і раніше зюганов, жириновський і путін», — казала тоді Собчак.

Так от, з посиланням на слова Литвинович, Еш пише, що «віру росіян у чисту війну та чисту армію неможливо похитнути», тому «можливо, нам варто просто залишити людей на власному переконанні й зосередитися на путіну та його злочинних наказах». Однак Еш очевидно забув, що виконує ці накази не сам путін. «Za росію», «Za армію», «Za путіна» українців убивають «прості росіяни». Неможливо приховати, що саме «прості росіяни» ґвалтують українських жінок у захоплених містах, убивають упритул дітей, пенсіонерів та беззбройних цивільних, влаштовують катівні й масові поховання. На додаток дехто з російських військових навіть отримує за це державні нагороди. 

Джерело: AP

«На руку» ця війна і російським елітам. Кремлівська верхівка досі не може наважитися відверто протистояти путіну, а тому намагається прилаштуватися до нових реалій та отримати свою вигоду від цієї війни.

«Автор (Еш — авт.) не розуміє, що російські еліти також підтримують війну і є її рушійною силою. Він пише, що всі представники еліт тремтять та бояться путіна. Насправді це не так. Вони також мають свій зиск від цієї війни», — переконана експертка. А виявляється, що в німецькому медіа знаходяться автори, які тепер ніяк не можуть зрозуміти «своїх росіян» і відверто їх виправдовують.

До речі, про виправдання. Пригадаймо історію з російською пропагандисткою з «Первого канала» Мариною Овсянніковою, яка зчинила скандал у росії, коли просто в прямому ефірі влаштувала «протест» проти війни в Україні.

Скриншот з відео

Невдовзі спроба Овсяннікової стати уособленням «хороших росіян» частково зазнала успіху — її взяли на посаду позаштатної колумністки німецького видання Die Welt. І писати «колишній» російській пропагандистці доручили… про війну рф в Україні.

«Газета, безперечно, купилася на імідж росіянки-опозиціонерки, яка кинула виклик путіну. Просто більшість європейців не розуміють контексту путінської росії. Для них журналіст — це людина, що має репутацію і працює за стандартами. От вони й взяли її на роботу, щоб почути «російський голос», не розуміючи, що насправді слухають лайтові кремлівські наративи. Їй самій це теж потрібно, щоб грати роль тієї самої опозиціонерки, формувати певний імідж і просувати проросійські наративи теж», — переконана Наталія Стеблина.

Джерело: AP

Проте в Берліні таку новину сприйняли неочікувано різко. До будівлі медіагрупи Welt вийшли активісти з вимогою звільнити Овсяннікову. Протестувальники мотивували це однією відомою істиною: «Колишніх пропагандистів не буває».  Натомість очільник міжнародного відділу Die Welt Клаус Гейгер відмовився прощатися з росіянкою, мовляв, «вона на правильній стороні історії».

Джерело: Twitter – Cityintel | @Cityintel1

Мало того, у Німеччині вирішили навіть нагородити Овсяннікову за її неочікувану зміну поглядів. Так німецька Weimer Media Group визначила лауреатів цьогорічної «Премії ЗМІ за свободу» і призначила переможцями президента України Володимира Зеленського, екскандидатку в президенти білорусі Світлану Тихановську та колишню редакторку російського пропагандистського «Первого канала» Марину Овсяннікову. Щоправда, згодом Weimer Media Group оговтались і таки не вручили росіянці нагороду.

Після цього Овсяннікова вирішила піти далі й нібито приїхати до України. Пропагандистка навіть збиралася зустрітися зі студентами Інституту журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. Щоправда, директор інституту таку пропозицію відхилив.

До того ж пропагандистка навіть збиралася дати «велику пресконференцію» на базі українського інформагентства «Інтерфакс-Україна». Про це стало відомо зранку 31 травня, однак уже до 17:00 подія набула такого резонансу, що конференцію Овсяннікової довелося скасувати. Згодом від цієї таємничої події відхрестилися абсолютно всі нібито організатори цієї нібито події. Серед них, зокрема, нібито були нідерландська волонтерка Маріам Ламберт, українська організація «Стоп Корупції», модераторка Олена Ревенко і, власне, саме видання Die Welt. Наразі достеменно не відомо, хто стояв за організацією конференції, які були її справжні мотиви та чи була взагалі Овсяннікова в Україні. Однак стало зрозуміло одне — у Німецьких ЗМІ, схоже, так і не зрозуміли, що Україна більше не сприймає ідею «хороших росіян».

Скриншот з відео

«Схиляюся до того, що це була типова медіаподія. Якщо ми хочемо привернути увагу, але реальних інфоприводів ми виробити не можемо — створюємо медіаподію. Так і тут. Думаю, Овсяннікова чудово розуміла, що в Україні їй не будуть раді. Але спеціально організувала ту конференцію, щоб хайпанути. І для цього використала всі можливі засоби. Адже для росіян фактично немає ніяких правил. Вони грають без правил завжди. Ось так було і з цією конференцією: робимо все, щоб привернути до себе увагу», — вважає медіаекспертка.

Уже за місяць після скандалу Овсяннікова оголосила про завершення роботи в німецькому виданні Die Welt. За її словами, у них із медіа нібито закінчився контракт.

«Це був унікальний досвід роботи у вільній журналістиці. Дякую команді Die Welt за те, що підтримали мене в такий важкий час. Час минув непомітно. Наш тримісячний контракт завершився. Рухаюся далі», — написала пропагандистка у своєму інстаграмі.

Скриншот сторінки

Цікаво, що одразу після цього роскомнагляд на вимогу генпрокуратури рф заблокував на території країни сайт газети Die Welt, а саму Овсяннікову заочно заарештували на два місяці за «поширення фейків про російську армію».

«Російська пропаганда — це як рекет. Припустимо, у вас є якийсь канал, що зібрав певну аудиторію. І ця аудиторія може бути корисна кремлю з певних причин. Тому пропагандисти починають різними способами цей канал “віджимати”. Залякування, шантаж, гроші… Ми бачили, як росіяни та деякі наївні європейці сприйняли Овсяннікову. Вони їй співчували, і для багатьох вона стала символом боротьби. Усім було важливо за нею слідкувати. Тобто вона зібрала навколо себе потрібну для кремля аудиторію — опозиціонерів, тих, хто проти війни, проти путіна тощо», — каже Стеблина.

Джерело: AP

За словами медіаекспертки, не важливо, чи є Овсяннікова «спецоперацією фсб» чи ні. Важливо, що вона поширює вигідні для кремля наративи, мовляв, санкції — це погано, а Європі нібито не вигідно не співпрацювати з росією.

«Овсяннікова заявила, що вона українка — ще один закид щодо “братніх народів”. Ми не знаємо, на яких умовах Овсяннікова виїжджала з рф. До того ж ми памʼятаємо, що вона тривалий час працювала пропагандисткою. Тому вона, безперечно, канал, який поширює важливі для кремля речі», — переконана Наталія Стеблина.

До речі, про фейки. У липні цього року Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з українським соціальним стартапом LetsData  й громадською організацією «Детектор медіа», проаналізували медіаландшафт країн Італії, Німеччини та Франції в період із 1 до 29 липня, аби з’ясувати рівень впливу російської пропаганди в цих країнах щодо висвітлення війни рф проти України.

Цікаво, що на п’ятому місяці війни німецькі медіа стали лідерами у світі з уживання так званої «токсичної лексики» щодо України, зокрема, називати дії росії «конфліктом». Крім того, видання часто неправильно транслітерували назви українських міст і регіонів, відтворюючи російський правопис, а не український. Наприклад, Kiev замість Kyiv, Odessa замість Odesa. 

Джерело: Atlantic Council

На момент дослідження також стало відомо, що в німецьких онлайн-медіа активно просували тему мирних переговорів України та росії. Однак це відбувалося переважно через цитування німецького політика, колишнього федерального канцлера ФРН Герхарда Шредера.

Водночас у німецьких медіа тепер часто з’являються матеріали про заклик, зокрема Володимира Зеленського, до збільшення постачання зброї. Це хороший показник, зважаючи на те, що тема військової допомоги Україні не надто поширена в медіа західних країн. 

Попри це сьогодні дедалі помітнішою стає «еволюція», якої зазнала Німеччина від початку повномасштабного вторгнення рф до України. Ще кілька місяців тому Берлін навідріз відмовлявся постачати Україні життєво необхідну зброю. Однак уже після того, як президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр провів свій дипломатичний візит до Києва в бомбосховищі, позиція Німеччини значно змінилася. Сподіваємося, тепер цей «еволюційний стрибок» зроблять і німецькі медіа — припинять намагатися зрозуміти росіян та спробують побачити істину.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередній пост

Еволюція української озвучки та дубляжу

Наступний пост

Мемастично! Як українські меми підтримують бойовий дух країни

Схожі публікації

«Спеціальна операція»: як китайські медіа вступили в інформаційну війну на боці росії

Китай — країна, яка зайняла неоднозначну позицію стосовно російського вторгнення в Україну. Китайські урядовці звертаються до обох сторін…
Читати далі
Будівля The New York Times, Нью-Йорк, США. Фото: ANGELA WEISS/AFP via Getty Images.

Антиукраїнські маніпуляції в одному з найповажніших світових видань або три рази, коли в New York Times щось пішло не так

«New York Times»  — видання, яке можна описати багатьма словами, що починаються з «най»: найбільше разів отримувало найпрестижнішу…
Читати далі

Італійський фейкоспад: чи присутні на Апеннінах проросійські наративи?

Довідка: Майже 60 мільйонів італійців мешкають на Апеннінському півострові. Політичні погляди громадян періодично змінюються, і вони не бояться…
Читати далі

Please select your language / Будь ласка, виберіть бажану мову

🇬🇧 English

🇺🇦 Українська