«Українська криза»: як агенція Reuters «підігрує» російській пропаганді

FILE PHOTO: The Thomson Reuters logo is seen on the company building in Times Square, New York. REUTERS/Carlo Allegri

Вони цілодобово транслювали відео Майдану Незалежності в останні дні перед російським вторгненням, ще тоді додаючи до всіх новин про Україну помітку Ukraine Crisis, посилалися на окупаційну владу Донецька та допускали своїх журналістів до співпраці з бойовиками псевдореспублік. Ні, це не «Страна.ua» чи російський псевдоопозиційний канал. Це все про агенцію Reuters —  одного з найбільших постачальників інформації у світі. Що не так з її висвітленням війни в Україні та чому так трапилося — далі в матеріалі. 

(Фото: Reuters)

Трансляція з Майдану

Останні дні перед початком повномасштабної навали російських військ в Україну. Агентство Reuters транслює відео з Майдану Незалежності — ніби в очікуванні чогось, немов відео з Даунінг-стріт, де от-от мають оголосити нового прем’єр-міністра Британії. Однак це зовсім не так, каже продюсер TV Reuters в Україні та організатор трансляції Сергій Каразій. Пояснює: агенція не чекала на бомбардування столиці, а таким способом показувала, як зараз виглядає Україна, саме її серце:

«Україна є зараз темою номер один в новинах вже протягом кількох тижнів. Редактори хочуть показати своїм читачам/глядачам як ця Україна виглядає… Якщо б ми чекали на потенційні бомбардування, то встановили б камери в інших місцях, в Києві багато стратегічних об’єктів. Але ні. Просто Майдан це важливо. І красиво».

(Фото: Сергій Каразій/Facebook)

«Українська криза»

У ці ж дні новинна стрічка агенції рясніє відео з численних виступів світових лідерів, де ті обіцяють Кремлю серйозні наслідки, якщо ж Росія таки вторгнеться в Україну. І все це з поміткою Ukraine Crisis. Криза, яка триває вже 8 років? Чи назвали б журналісти Reuters Югославською кризою криваві війни, що велися понад десять років? А як щодо сирійської кризи? Афганської? Українська медіаспільнота вже зверталася до закордонних ЗМІ з відкритим листом, де пояснювала проблематичність таких евфемізмів. Сюди ж Putin’s war, яка знімає відповідальність з інших росіян. Найбільш коректні варіанти —  російська війна в Україні/ російське вторгнення в Україну («Russia’s war in Ukraine»/«Russian invasion of Ukraine»). Важливо підкреслювати, що саме Росія виступає агресором, а не це просто якась внутрішня українська криза. Однак у своїх матеріалах журналісти Reuters не бояться слова війна і вживають вираз «Russian war» чи «invasion». У чому ж проблема виносити це й у заголовки?

(Фото: Reuters)

«Донедавна Росія для західної аудиторії була дуже сильною країною, з якою слід рахуватися і до думки якої необхідно прислуховуватися. З великою ймовірністю серед журналістів є як щирі прихильники Росії, так і ті, що стимульовані матеріально»,   пояснює професорка Лідія Смола, доктор політичних наук. Вона зазначає, що українці надто ідеалізують західну журналістику. Адже там такі ж люди, як ми, «зі своїми упередженнями та цілями». Свою деструктивну лепту вніс і постмодерн. Твердження про те, що в кожного своя правда своєю чергою призвело до появи фрази «не все так однозначно», вважає професорка.

Легітимізувати нелегальне

Та не конфліктом єдиним. Агенція часто використовує й іншу неоднозначну лексику, яка «підігрує» російській пропаганді. В українському МЗС за це неодноразово дорікали Reuters. Йдеться про «сепаратистів» на Донеччині та Луганщині (тут краще вживати «Russian proxies»), Промосковську Херсонську область (яка є окупованою Росією областю України) й інше. 

(Фото: Олег Ніколенко/ Twitter)

Олег Ніколенко, речник Міністерства закордонних справ звернувся до журналістів агенції:

«Reuters, не пропагуйте російську пропагандистську лексику. Промосковська Херсонська область = Херсонська область, окупована росією. Експорт зерна = Викрадене зерно. Військово-цивільна адміністрація = російська окупаційна адміністрація. Посилання на стандарти виглядає непереконливо».

Речник МЗС наголосив, що на Донбасі не сепаратисти, а «російська окупаційна влада». Увага до таких осіб фальсифікує реальність та «підриває зусилля із притягнення Росії до відповідальності за свої злочини». 

«Для Reuters посилання на окупаційну владу є демонстрацією позиції нейтральності. Для нас легітимізацією окупантів. І тут постає питання не тільки стандартів, а й етики. Бо навряд чи можна уявити, що американський журналіст міг брати коментар у нацистського офіцера після обстрілу Варшави чи Лондона. Тому це маніпулювання засадами демократії та не дотримання стандартів», — вважає Лідія Смола.

Однак агенція висновків не зробила. І далі розповідає про південне місто Херсон, яке утримують проросійські сили (the southern city of Kherson, which is held by pro-Moscow forces). Місто не тримають проросійські сили. Херсон тримають російські окупаційні війська, без підтримки яких місцеві гауляйтери ніколи б не мали влади й можливостей анексувати регіон до Росії. 

(Фото: Reuters)

«Голосування нагадувало референдум в Криму після захоплення Росією південного півострова у 2014 році, коли лідери Криму оголосили, що 97% виборців проголосували за відокремлення від України і приєднання до Росії».

А що в цьому реченні не так? Абсолютно все. По-перше, легітимізується поняття псевдореферендумів, які Росія розіграла на окупованих територіях України та які не визнали цивілізовані країни. Цей термін потрібно брати в лапки або дописувати частку «псевдо». По-друге, поняття Crimeaʼs leaders. Це були ніякі не лідери Криму, а окупаційна влада, поставлена й керована Кремлем. Ну і знову таки, 97% за приєднання до Росії в цьому реченні звучить як факт законного голосування. Однак це не так.

(Фото: AFP)

Donetsk city has been controlled by the Russian-backed Donetsk People’s Republic since 2014. 

Цього разу агенція легітимізує незаконні й невизнані терористичні угруповання. Потрібно вживати so-caled чи дописувати фразу «окуповані Росією райони Донецької області України». 

Співпраця з окупантами

Та не будемо прискіпуватися лише до слів. Сумніви викликає і робота агенції безпосередньо на місці подій. 3 червня Reuters повідомили, що їхні журналісти, фотограф Олександр Єрмоченко й оператор Павло Клімов, потрапили під обстріл на сході України. Вони отримали поранення, а водій автівки загинув. Наша редакція рішуче засуджує будь-які прояви насильства проти журналістів. Однак у цій прикрій ситуації є кілька АЛЕ. По-перше, журналісти пересувалися територією, підконтрольною російським військам — між Рубіжним та Сєвєродонецьком, де на той час ішли тяжкі бої. По-друге, їхали вони автомобілем, який їм надали бойовики незаконних формувань. Вони, власне, і призначили водія автівки. Тобто журналісти не лише були акредитовані окупаційною владою невизнаної республіки, а й отримували від них допомогу. Хоч український уряд закликав міжнародних журналістів не співпрацювати з російськими загарбниками та незаконними угрупованнями. 

(Фото: Reuters)

Україна розуміє, чому агенція Reuters робить усі ці помилки. Журналісти керуються стандартом балансу думок. Однак проблема в тому, що в цій ситуації він не повністю робочий, адже в цій війні не має двох рівних сторін. 

Як писали українські журналісти у відкритому листі до закордонних медіа:

«Ще однією поширеною помилкою, яку ми спостерігаємо, є висвітлення української та російської позицій як “двох рівних точок зору”. Російська позиція базується на брехні, пропаганді та запереченні існування України як нації та держави. Російська пропаганда —  це не просто “стратегічна комунікація” чи інша точка зору, це використання дезінформації для виправдання вбивств тисяч цивільних осіб та продовження абсолютно неспровокованої війни».

У цій війні є лише жертва та агресор. І весь світ має розуміти, хто є хто. 

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередній пост
Будівля The New York Times, Нью-Йорк, США. Фото: ANGELA WEISS/AFP via Getty Images.

Антиукраїнські маніпуляції в одному з найповажніших світових видань або три рази, коли в New York Times щось пішло не так

Наступний пост

Лояльність німецького Bild до аудиторії окупанта: як висвітлювати тему війни й не звинуватити росіян

Схожі публікації

«Моя москва» в Spiegel і пропагандисти рф у Die Welt: чому німецькі медіа досі безуспішно намагаються зрозуміти росіян

Після майже дев’яти місяців терору України іноземні медіа досі відчайдушно намагаються знайти виправдання «простим росіянам». Тим, хто як…
Читати далі

Італійський фейкоспад: чи присутні на Апеннінах проросійські наративи?

Довідка: Майже 60 мільйонів італійців мешкають на Апеннінському півострові. Політичні погляди громадян періодично змінюються, і вони не бояться…
Читати далі

Please select your language / Будь ласка, виберіть бажану мову

🇬🇧 English

🇺🇦 Українська