Петриківка: Історія та сьогодення нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Джерело: https://ocnt.com.ua/5-najcikavishix-faktiv-pro-petrikivskij-rozpis/

У словниках петриківський розпис визначається як декоративно-орнаментальне народне малярство. Це дійсно так. На зазначеному формулюванні можна було б зупинитися у висвітленні теми. Але ні, петриківський розпис — це скарб українського мистецтва. 

Зародження, традиції та особливості 

Донині невідомо, коли саме виникло мистецтво петриківського розпису. Однак місцеві мешканці села Петриківка вважають, що це сталося приблизно в XVII–XVIII століттях.

Перші дослідження розпису датуються початком XX століття та пов’язані з іменем українського історика Дмитра Яворницького. Він став першим науковцем, який розпочав збирання, вивчення й зберігання петриківки, а згодом займався популяризацією творів цього мистецтва.

Джерело: https://www.journeys6senses.com/podorozh-narodnymy-promyslamy-ukrainy/

Минуло понад століття відтоді, як світ дізнався про петриківський розпис, і у 2013 році його було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Повернімося до історії нематеріальної культурної спадщини, що бере свій початок у селі Петриківка на Дніпровщині. У Петриківці ніколи не було кріпацтва. Тут розташовувалися зимівники козаків. Вільне козацьке життя, насичене яскравими подіями, знайшло відображення в розписах.

Традиційно петриківка наноситься на білий фон, адже зародилася саме на вибілених стінах хатин. Згодом місцеві мешканці почали декорувати пічки, вікна, двері, посуд, інші предмети інтер’єру, одяг і навіть зброю. Одні з основних елементів орнаментів — квітка, що символізує пишну природу, та жар-птиця — символ доброту і достатку. Вважалося, що петриківський розпис є захистом та оберегом від зурочення. До речі, господарів, які не розписували свої домівки яскравими орнаментами, не поважали в селі.

Малюнок В.Д. Тезик, 1983 р. | Джерело: https://authenticukraine.com.ua/blog/petrikivskij-rozpis

Існує безліч технік створення петриківки. Найунікальніша — малювання за допомогою «кошачки». Це пензлик, зроблений із маленького пучка котячої шерсті. Ще одна цікава техніка нанесення на тло петриківських візерунків — тикання пальцем. Як правило, митці використовують її, малюючи калину. Майстер має залишити свій відбиток, тоді калинка вважатиметься справжньою. 

Важливе правило, за яким визначають досвідченого художника, — він може малювати без попередньо наміченого контуру. Це ледь не вершина досконалості в петриківці, до якої треба прагнути всім майстрам.

Найстаранніших митців називають «чепурушками». Вони навчають технік малювання та передають таємниці створення візерунків наступним поколінням.

Сучасні роботи-рекордсмени: трагічна доля двох найбільших в Україні розписів 

Собор Петра Могили в Маріуполі. Джерело: https://zabytki.in.ua/uk/3603/sobor-petra-mogili-v-mariupoli

Петриківські розписи неодноразово потрапляли до Книги рекордів України. Ми поговорили з майстринею, яка написала дві роботи, що стали українськими рекордсменами.

Ольга Черьомушкіна займається петриківським розписом майже тридцять років. Саме вона створила розпис розміром понад 130 метрів на огорожі навколо колишньої дачі експрезидента України Віктора Януковича, де з 2014 року розташовувалася база батальйону «АЗОВ», в Урзуфі під Маріуполем, а також повністю розписала петриківкою Храм святого Петра Могили та собору Успіння пресвятої Богородиці Православної Церкви України в Маріуполі. Обидві роботи потрапили в Книгу рекордів України й обидві, на жаль, розміщені на тимчасово окупованій російськими військами українській території.

Паркан навколо колишньої дачі Януковича. Джерело: 0629.com.ua

Майстриня із сумом розповіла, що друга робота вже знищена внаслідок російських обстрілів. «На жаль, храм у зруйнованому росіянами Маріуполі. На останньому відео, яке я бачила, видно, що стіни храму посічені кулями й осколками. Стіни цілі, але розпис уже не зберегти», — зазначила Ольга. 

Ольга Черьомушкіна. Фото з власного архіву майстрині

Про першу роботу вона нічого не повідомила, але висловила занепокоєння щодо її ймовірного пошкодження або знищення.

Попри трагічність історії майстриня не втрачає оптимізму. Вона наголосила: «Роботи ще багато. Війна все обнулила, але будемо жити та ще багато чого створимо!»

Зараз Ольга перебуває в Німеччині. Художниця зізналася, що повномасштабна російсько-українська війна суттєво вплинула на її життя, однак жодним чином не позначилася на роботах. «Війна вплинула на все, але не на кольори чи візерунки. Війна дала зрозуміти, що в нас не так багато часу, щоб, як писала Ліна Костенко, “зробити щось, лишити по собі”. Тож треба жити, робити, створювати», — поділилася вона.

Ольга продовжує творити мистецтво петриківського розпису в Німеччині, організовує невеликі виставки, проводить майстер-класи для українців та німців, бере участь у новорічних ярмарках. Цим самим майстриня популяризує українську культуру за кордоном.

Петриківка — місце знайомства з малярською культурою 

Аби познайомитися з дивовижним петриківським розписом, треба неодмінно їхати на батьківщину малярства — у село Петриківка на Дніпровщині. Це місце просто казкове, адже традиції розписувати будинки, паркани, зупинки та інші об’єкти залишилася донині. Уся його територія — це справжня експозиція.

Також у Петриківці є музей народної творчості, де представлені одні з найкращих зразків петриківського розпису. Під час екскурсії відвідувачам розповідають про особливості малювання петриківки, діляться цікавими фактами, традиціями, легендами та переказами. До речі, у музеї можна не лише оглянути роботи місцевих митців, а й спробувати себе в ролі художника. Майстри з радістю проведуть майстер-клас для всіх охочих. 

Петриківський розпис — це надзвичайне мистецьке надбання, яке Україна подарувала світові. Цікавтеся, знайомтеся, досліджуйте українське! 

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередній пост

BeWarned: застосунок, який допоможе вільно спілкуватися людям із порушення слуху

Наступний пост

Мистецтво, війна та контрабанда: фільми, які допоможуть відчути український вайб. Частина 1

Схожі публікації

Перспективи розвитку українського кінематографа: якими будуть вітчизняні фільми через десятиліття

Попри скрутні часи через повномасштабне вторгнення російської федерації, українське кіно має чималий потенціал для розвитку, а, отже, успішне…
Читати далі

Please select your language / Будь ласка, виберіть бажану мову

🇬🇧 English

🇺🇦 Українська