У сучасному світі мода — це не лише краса, стиль і комфорт, а й можливість переосмислити суспільно-політичні процеси та глобальні проблеми людства. Це інструмент для вираження себе й невіддільний елемент світової та національної культури. Мода не диктує свої правила та закони, а відображає все, що відбувається навколо нас, через тканини, фактури, принти, кольори, образи та закодовані символи. Fashion week — це не просто тиждень естетичного задоволення, а цілий рік підготовки, художнього осмислення дійсності та клопіткого втілення сміливих ідей у реальність.
Українські дизайнери вже встигли стати вагомою частиною цього безупинного творчого потоку, а українські мотиви в різних інтерпретаціях не один раз з’являлися на світових подіумах. Про те, як Україна вплинула на загальносвітові модні тенденції, читайте у нашому матеріалі.
Вишиванка очима відомих кутюр’є
Вишиванка — це вбрання, що найперше асоціюється з українцями. Це наш оберіг, національний символ та унікальний витвір декоративно-прикладного мистецтва.
Першим світовим дизайнером, який показав вишиванку на подіумі, став Жан-Поль Готьє. Французький кутюр’є відвідав Україну у 2005 році під час пісенного конкурсу «Євробачення». Залишившись під враженням від національної кухні, колориту, людей, вулиць та київських каштанів, Готьє створив колекцію, присвячену Україні, яка була представлена того ж року на тижні моди в Парижі. Сектори зали, у якій проходив показ, були названі на честь українських міст: Житомир, Львів, Ялта, Харків тощо. Подіум називався Києвом, а моделі суконь — «Кримом», «Буковиною», «Господарем». Більшу частину одягу прикрашала традиційна українська вишивка.
Найавторитетніша модна журналістка світу Анна Вінтур (редакторка американського Vogue) стверджувала, що це найкраща колекція, яку коли-небудь створював Готьє. Пізніше в одній із суконь дизайнера з українською вишивкою акторка Гвінет Пелтроу прикрасила обкладинку Vogue.
У 2008 вишиванка знову підкорила паризький подіум: артдиректор модного дому Dior Джон Ґальяно створив колекцію за мотивами національних костюмів України. Чобітки моделей були оздоблені гуцульськими помпонами, подоли спідниць і рукави сорочок прикрашала традиційна вишивка. Модні критики назвали цю колекцію «Заморожені українські наречені». Цій назві відповідав макіяж моделей, створений однією з найвідоміших світових візажисток Пет Макграт: світлий, майже вибілений тон обличчя, сіро-блакитні тіні й «морозний» блиск.
«Ми хотіли, щоб люди плакали, коли бачитимуть це. Наші моделі — збірний образ нареченої, черниці та Мадонни. В Україні дивовижні жіночі народні костюми. Ми переглянули багато літератури з історії цього одягу», — коментував колекцію стиліст Жульєн д’Іс.
До українських мотивів Ґальяно звертався і раніше, ще у 1998 році. Тоді кутюр’є розробив колекцію для дому Givenchy під незвичною назвою «Історія української нареченої, яка втекла з циганами й мандрівним цирком».
У колекції осінь-зима 2008–2009 артдиректорка бренду Gucci Фріда Джанніні використала елементи автентичної гуцульської вишивки з геометричними орнаментами. Водночас американський і британський Vogue пов’язали цю колекцію з російським національним вбранням. Це, на жаль, один із багатьох ганебних прикладів стирання кордонів між українською та російською культурами.
У 2015 своє бачення вишиванки продемонстрував модний дім Valentino. Подіум ряснів сорочками, блузами, сукнями й костюмами, прикрашеними вишитим орнаментом. Були представлені також безрукавки з овчини, які гуцули лагідно називають кептариками, і яскраво оздоблені жупани. Через два роки бренд презентував колекцію «Resort 2017», у якій знову звернувся до вишуканих українських етномотивів.
Сучасні українські амазонки
На американському тижні моди осінь-зима 2013–2014 дизайнер Прабал Гурунг продемонстрував колекцію, присвячену українським захисницям.
«Шкіряне вбрання амазонок з минулого він поєднав із сучасною військовою формою. Шкіряний одяг загалом і пояси зокрема — це символи воїна: наші костюми для показових виступів теж виготовлені зі шкіри. Червоний і чорний — воїнські кольори, а хакі означає закон та консерватизм. Ця жінка не боїться відвертості й сексуальності, бо може постояти за себе. Разом із тим вона така сувора та цілеспрямована», — поділилася своїми враженнями від колекції Катерина Тарновська для журналу Vogue.
У 2002 році Тарновська, чемпіонка з кікбоксингу і тренерка з гімнастики, створила єдину у світі жіночу школу бойових мистецтв Асгарда. Назва походить від скандинавського міфічного міста Асгард, яке нібито створили собі боги аси.
У цій школі, крім бойових мистецтв, дівчата вивчають музику, історію, основи сімейного життя тощо. Це ціла програма духовного та тілесного розвитку, а тому знання тут так само важливі, як і тренування.
Залежно від рангу (від першого до сьомого) дівчата тренуються з різною зброєю: палицями, серпами, ланцюгами, мечами й топірцями (бартками). На думку Тарновської, справжня амазонка повинна вміти стріляти з луку, фехтувати, плавати на човні, їздити верхи та вправлятися зі всіма видами вогнепальної зброї.
У 2007 році діяльність школи привернула неабияку увагу іноземних журналістів: про асгарду зняв сюжет французький телеканал «Franse 24 TV», німецький «ART TV», а шведські репортери почали знімати документальний фільм про карпатських амазонок.
У 2013 на показі модельєра Гарета П’ю в Парижі моделі також з’явилися на подіумі в образах сучасних українських амазонок-відлюдниць. Колекція відображала містицизм, потяг до духовності, закритість і консерватизм. У ній представлено багато вбрання зі шкіри, переважають чорні, білі й сірі кольори.
Ні П’ю, ні Гурунг особисто не були знайомі з представницями школи Асгарду, а всю інформацію про них знайшли в глобальній мережі. Проте, попри дещо спотворене уявлення про амазонок, дизайнерам вдалося надзвичайно тонко, на емоційно-чуттєвому рівні відтворити сутність та принципи цього бойового мистецтва у своїх колекціях.
Війна диктує правила гри
Після початку повномасштабного вторгнення росії українців почав підтримувати весь цивілізований світ. Не оминула ця хвиля підтримки та захоплення і сферу моди.
«Для багатьох брендів той самий пост кольорах українського прапора став своєрідним визнанням: так, війна у світі присутня, і ми не можемо її ігнорувати. Фешн-індустрія йшла до цього довго, нарешті усвідомивши, що сьогодні кожен бренд — це окреме медіа, мовчання якого неминуче призведе до кенселінгу», — ділиться з нами Ілля Голіцин, представник NFT-компанії CTRL/ART/D.
Зокрема, у березні 2022 року Panton Color Institute обрав нові головні кольори року: «вільний» синій і «енергійний» жовтий. А всесвітньо відомий дизайнер Джорджіо Армані під час тижня моди в Мілані презентував свою колекцію без музики на знак солідарності з українцями.
«Путінська війна повинна бути зупинена. Україна мусить повернути додому українців, зокрема з Донбасу й Криму. Путін ненавидить свободу, він прагне стерти вашу ідентичність та гідність. Європа повинна допомогти Україні перемогти», — розповідає німецький стиліст Френк Вайлд виданню FW-Daily.
Він відкрито підтримує український народ із початку повномасштабного вторгнення, щодня викладає в інстаграмі світлини в синьо-жовтому вбранні, з українським стягом чи соняшниками в руках та відвертими меседжами із закликом зупинити путінську агресію.
Бренд Balenciaga також не оминув своєю увагою трагічні події в Україні: на показі у 2022 році на стільцях для гостей лежали синьо-жовті футболки, а до колекції були додані наряди в кольорах українського прапора. Креативний директор Balenciaga Демна Гвасалія — він грузин, який у 90-х роках був змушений покинути свою країну через напад росії.
«Війна в Україні викликала біль минулої травми, який я ношу в собі з 1993 року, коли те саме сталося в моїй рідній країні, і я назавжди став біженцем. Назавжди, тому що це те, що залишається в тобі. Страх, відчай, усвідомлення, що ти нікому не потрібен. Але я також зрозумів, що насправді важливо в житті: саме життя, людська любов і співчуття», — поділився своїми думками Гвасалія в інстаграмі.
Свій досвід біженця креативний директор Balenciaga відобразив на подіумі ще дев’ять років тому, у 2014: він створив та розповсюдив тренд на oversize. Одяг «не за розміром», ніби «з татового плеча» — це вбрання людей, які тікають від війни. Їм не важливо пасує чи ні, не важливий фасон та колір — ними керує страх і бажання вижити, тому вони швидко одягають перший-ліпший жакет, який може виявитися більше на декілька розмірів.
На думку модних критиків, найближчим часом тренд на oversize точно не зникне, зокрема через війну в Україні.
«Бренди більше не бояться визнати, що сукні за $2000 існують у тому ж світі, що й війна, смерть, біженство та катастрофи. Головний фешн-інфлюенсер сьогодення — Володимир Зеленський, який з’являється на обкладинці Vogue та в парламентах західних країн у світшоті та карго-штанах… Колаборація Balenciaga з United24 увійшла в історію сучасної моди. Світшот з українським тризубом став першою річчю, створеною у партнерстві з країною, у якій зараз війна», — розповідає Ілля Голіцин.
За словами експерта, війна в Україні повністю змінила те, як мода говорить про воєнні конфлікти. Якщо точніше, Україна в цілому змусила модну індустрію включити війну у свій наратив. І хоча синьо-жовтий «тренд» поступово згасає, українська вишиванка точно ніколи не вийде з моди та ще не раз з’явиться на світових подіумах.
